- понабрякати
- —————————————————————————————понабряка́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
понабрякати — а/є, док. 1) Набрякнути (про частини тіла, місця на тілі). 2) Набратися соком, набубнявіти (про бруньки, плоди і т. ін.) … Український тлумачний словник
понабряклий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понабрякати … Український тлумачний словник
понабухати — а/є, док. 1) Набухнути (про бруньки, плоди і т. ін.). 2) Набравшись рідиною, збільшитися в об ємі (про частини тіла, місця на тілі); понабрякати. || у сполуч. зі сл. жили, м язи. Збільшитися в об ємі від напруження … Український тлумачний словник